Опис власного досвіду

Впровадження проектної діяльності на уроках трудового навчання.
Хто знає, береже минуле І вміє шанувати сучасне, 
лиш той майбутнє вивершить прекрасне.
В. Лучук
   Ніхто не наважиться визначити ціну коштовності каменя до початку його гранування…І лише тоді, коли є шедевр роботи ювеліра із фантастичною грою світла у задзеркаллі діаманту, він набирає своєї справжньої вартості. Байдуже, що світ не знає: гламурності і вишуканості передували піт зусиль, пил рутинної праці, блиск миттєвого прозріння. Отак і педагогічний талант…Який би потенціал не був у ньому захований, але поки він не пройде випробування дитячою безпосередністю, учнівською допитливістю, підлітковим максималізмом – ніхто не візьметься говорити про багатогранність педагогічного «Я».
  Я – вчитель! І намагаюсь бути ним із моменту закінчення факультету загально технічних дисциплін Дрогобицького університету в 2000 році. Принциповим для себе вважаю досконале володіння методикою викладання трудового навчання і фахову компетентність. Бачу сенс своєї педагогічної діяльності у створенні умов для проектування особистісно значимої траєкторії розвитку кожного учня, пристосованого до техногенно – економічних, соціальних змін, які сьогодні відбуваються у суспільстві. Основним орієнтиром у моїй діяльності є акцент на професійне самовизначення сільських школярів, оволодіння ними методами творчої праці в умовах інформаційного буму, здатність їх бути конкурентноспроможними із врахуванням тенденцій до світової інтеграції та глобалізації. Я – освітній менеджер. Тому для мене вирішальним є обрання стратегічної мети: формування в учнів якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності, шляхом залучення їх до основних видів проектно – конструкторських робіт . На уроках трудового навчання виділяю чотири етапи проектно – технологічної діяльності:1) організаційно–мотиваційний; 2)конструкторський; 3)технологічний; 4) заключно – презентаційний. Спектр тактичних шляхів моєї педагогічної діяльності найрізноманітніший, але головним критерієм відбору слугує результативність. Використання проектної технології дозволяє мені активізувати пізнавальний інтерес, підвищити рівень мотивації учнів на першому етапі. Для початку – це просто запитання, котрі вимагають від школярів польоту думки, вміння спиратися на власний життєвий досвід. Тому для своїх вихованців забезпечую створення умов для прогнозування кінцевого та проміжних результатів роботи над проектом. Як на мене, учні повинні вчитися мислити творчо, робити вибір серед декількох можливих варіантів, планувати власну діяльність, працювати з інформаційними джерелами, здійснювати рефлексію своєї діяльності. Проектна діяльність дає можливість врахувати особистісні інтереси та природні нахили дитини. Переконаний, що робота в режимі проекту привчає до самостійної, планово – систематичної роботи. Якщо раніше я виконував креслення майбутнього виробу на дошці і під час вступного інструктування пояснював зміст завдання, поетапно демонстрував технологію виготовлення того чи іншого предмета, то сьогодні для мене актуально створити атмосферу вільного простору, у якому учень міг би самостійно робити вибір проблеми (виріб), визначати шляхи вирішення, на основі цього виконувати креслення, складати відповідну технічну документацію, обмірковувати і усвідомлювати технологію реалізації творчого задуму. Саме це здійснюю на другому етапі – обмірковуємо рішення проблеми, розробляємо ескіз, креслимо, добираємо матеріал та інструмент для роботи. На третьому етапі відбувається безпосередня реалізація творчого проекту. Виконуються операції, передбачені технологічним процесом виготовлення або вдосконалення певного об’єкту праці. На заключному етапі презентується виконаний виріб, а учні – опоненти допомагають усвідомити його сильні і слабкі сторони та можливі шляхи корекції.
 Максимально органічною для мене є інтерактивна модель уроку, яка дає змогу інтенсифікувати процес трудового навчання, забезпечити особистісно-орієнтований підхід, змоделювати життєві ситуації, створити атмосферу співробітництва, творчих взаємин у навчанні. З досвіду знаю, що найрезультативнішими є ті уроки, на яких вдається залишитися на позиції партнера, уникнути менторських настанов, коли процес навчання проходить мимоволі, ненав’язливо і природно. Логічним продовженням моєї діяльності є застосування інформаційно – комунікаційних технологій у викладання трудового навчання. Працюючи у звичайній сільській школі своїм завданням бачу створення умов для формування інформаційної культури учнів, яка б забезпечила їм рівний доступ до якісної освіти. Це, певною мірою, забезпечує конкурентноспроможність моїх вихованців серед абітурієнтів та на ринку праці. На моїх уроках комп’ютер є теж «живим та активним» учасником інтерактивного спілкування. Тому він мотивує, стимулює, демонструє, оцінює. Мультимедійний супровід уроку дає змогу побачити предмет об’ємним, сконцентрувати увагу на певних деталях спроектованої моделі, показати процес обробки матеріалу натуральним, а фізичний чи хімічний процес продемонструвати навіть за відсутності чи обмеженості реактивів та фізичних приладів. Мною розроблений пакет тестів за програмним матеріалом для 5 – 9 класів. Можливості їх використання широкі: перевірка підготовки до уроку, актуалізація знань, закріплення вивченого, контроль навчальних досягнень учнів. Надзвичайно розширило ресурсне забезпечення моїх уроків використання інформаційного поля мережі Інтернет. Знову ж таки, залишаючись один на один з найрізноманітнішими джерелами які учні аналізують, здійснюють класифікацію і ранжування, вчаться творчо застосовувати.  Я-прихильник гуманної педагогіки. А тому стверджую: розвиток суспільства потребує формування не типового, а індивідуального. Кажуть, є дві парадигми навчання – батіг і пряник. Авторитарно підходити до дитини просто, використовуючи владу і страх. Але для цього не треба бути педагогом. Я не сприймаю твердження про те, що є виховувані і невиховувані діти. Мені близьке твердження Амонашвілі, що кожний учень несе у собі «місію». Тому намагаюсь не враховувати психологічні особливості дітей, а опиратися на них, як на фундамент. Вважаю, що освітянські реформи, які проголошені сьогодні, це не «євроремонт», який можна зробити, озброївшись методиками і технологіями. Вони починаються в другому місці, там, де формується духовність, загальнолюдські цінності. Зважаючи на це, я намагаюсь навчати не трудового навчання , а трудовим навчанням. 
 Я- новатор. Перебуваючи в лещатах так званого «виконання» програм, вчитель фізично не може дійти до кожної дитини, скорегувати її індивідуальну траєкторію навчання. Відтак спостерігається зниження інтересу дітей до навчання. Така ситуація активізує проблему особистістно - орієнтованого навчання. Серед різноманітних нових педагогічних технологій у системі освіти, придатних для реалізації особистістно-орієнтованого підходу, найбільш характерна проектна методика навчання, що є новою педагогічною технологією навчання і можливою альтернативною традиційній класно-урочній системі. Необхідність застосування проектної методики в сучасній шкільній освіті зумовлена очевидними тенденціями в освітній системі для повноцінного розвитку особистості учня, його підготовки до реальної діяльності. Вона забезпечує не тільки міцне засвоєння навчального матеріалу, але й інтелектуальний і моральний розвиток учнів, їхню самостійність, доброзичливість у ставленні до вчителя і у стосунках між собою, комунікабельність, бажання допомогти іншим.У проектній методиці широко використовується принцип «его-фактора» (я-фактор), що припускає спрямування всього навчання на особистість учня, на його потреби й інтереси. Це дозволяє розглядати проектне навчання як одну з найбільш продуктивних та інтенсивних методик, що сприяє досягненню високих результатів навченості й освіченості учнів. Провідні положення проектної методики ґрунтуються на врахуванні особливостей учнів; зв'язку ідеї проекту з реальним життям; зміні основної схеми. 
    Приділяю максимальну увагу науково-методичній роботі. На рівні району проводяться семінари, практичні заняття з обміну досвідом, виставки учнівських робіт. Для саморозвитку і самоосвіти прийняв участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року - 2007», де став лауреатом обласного туру. Я-майстер. «Від творчого вчителя до творчих учнів». Цей девіз я обрав для своєї діяльності. На мою думку неможна навчити учня виконувати трудові прийоми володіння інструментами, не вміючи виконувати їх самому. При виборі об'єктів праці керуюсь індивідуальними інтересами учнів. Намагаюсь відроджувати і розвивати народні промисли. Захоплююсь різьбою по дереву, лозоплетенням, роботою з бісером і намагаюсь зацікавити учнів цими цікавими народними промислами. Постійно діюча виставка кращих робіт надихає учнів на створення нових цікавих виробів. Такі виставки проводяться і на рівні району, що дає змогу вчителям обмінюватися своїми педагогічними наробками. Участь у предметній олімпіаді – одна з активних форм роботи з дітьми. Підготовка до участі розпочинається з перших днів і триває протягом усього навчального року. В 2012 році учень 9 класу Романчук Вадим зайняв друге місце в  обласній олімпіаді, а в 2013 році – друге місце Ткачик Степан. У партнерстві учитель-учень перше місце посідає учень, а завдання вчителя – створити умови успішного навчання з урахуванням його особливостей, інтересів і бажань. А я живу і працюю за принципом :«Хто має бажання, той знаходить можливість, хто не має бажання – знаходить причину».


Немає коментарів:

Дописати коментар